Шкода, але в наше прагматичне століття культурне життя будь-якого міста неможливе без фінансування. Проведення міських свят і фестивалів, функціонування будинків культури і театрів, розвиток нових творчих напрямів і підтримка вже існуючих — все це неможливо без грошових вливань. На жаль, розвиток культури в Україні зараз майже повністю залежить від держави. Більшість заходів фінансується з державного і місцевих бюджетів або не фінансуються взагалі. Тому всім, кому не байдужа доля вітчизняної культури, дуже важливо знати, як йдуть справи в бюджетній сфері, чи достатньо нашому місту фінансування і чи існують грошові проблеми у сфері культури? Щоб одержати відповіді на ці питання, ми звернулися до заступника міського голови, депутата Дніпропетровської міської ради, голови постійної комісії з питань освіти, культури і туризму, фізкультури і спорту, сім’ї і молоді Дніпропетровської міськради — Зайцевої Ірини Георгіївни.

— Які нові програми, заходи заплановані у сфері культури на 2009–2010 роки?

— В 2005 році міською радою була прийнята Комплексна програма розвитку галузі культури міста на 2005–2010 роки, згідно з якою ми працюємо. Були визначені наступні пріоритети: збереження і розвиток української національної культури, кадрова політика і соціальний захист працівників культури, розвиток інфраструктури культурної галузі міста і розвиток різноманітних напрямів культури і мистецтва.

За 4 роки роботи за даною Програмою управлінням культури і мистецтв багато що зроблено у цьому напрямі.

Рік, який ми зараз переживаємо, непростий як для України, так і для дуже багатьох країн світу. Це пов’язано з економічною кризою. Проте фінансування запланованих програм у сфері культури відбувається згідно із заявками, наданими ще в 2008 році. Мало того: це єдина галузь міського бюджету, яка пройшла з перевищенням по розрахунковій величині, наданій Мінфіном. Бюджет міста розраховується залежно від безлічі складових. Передбачені гроші йдуть на  утримання різних об’єктів соціальної сфери, в тому числі і закладів культури: міських театрів, музичних шкіл, клубів, підтримку самодіяльних колективів.

Є ще цілий ряд закладів культури, які утримуються виключно за рахунок міського бюджету: наприклад планетарій, міські парки. У нас в місті окрім театрів обласного рівня існує п’ять муніципальних театрів: „Театр КВН ДГУ”, молодіжний театр „Верим!”, „Театр актора та ляльки”, телевізійний театр, театр одного актора «Крик». Вони утримуються  за рахунок бюджету міської ради. Крім того, у нас величезна система бібліотек (54 бібліотеки). Дніпропетровськ належить до небагатьох міст України, де були збережені всі бібліотеки. Гроші, що виділяються міським бібліотекам, йдуть не лише на збільшення заробітної платні, що теж має місце, але і на закупівлю нового обладнання і на поповнення книжкового фонду. В цьому відношенні найбільш успішним за фінансовими вливаннями був 2008 рік: ми втричі збільшили закупівлі книжок, займалися ремонтом бібліотек, оснастили їх комп’ютерною технікою.

Наша комісія вперше в 2008 році виділила достатньо відчутну суму грошей на ремонт загальноосвітніх шкіл. Були відремонтовані спортивні і актові зали, полагоджені дахи, замінена сантехніка. Багато в чому це була ініціатива нашого міського депутатського корпусу. Зазвичай депутат бере під опіку школу, дитячий садок, поліклініку, якщо такі є на його окрузі.

— Чи достатньо фінансів і існуючих програм для розвитку культури в Дніпропетровську?

— У цій сфері потреба у коштах буде завжди, скільки б їх не виділялося. Тому що творчий процес — нескінченний. Неможливо визначити, скільки коштів насправді достатньо. Але ми серйозно працюємо над цим питанням, спілкуємося з міськими творчими групами, щоб встановити необхідну кількість грошей.

На «34 каналі» є передача, яка називається «Культпросвет». Вона фінансується за рахунок міського бюджету. В ній директори театрів „КВН ДГУ” і «Верим!» узяли на себе просвітницьку діяльність. Вони розповідають городянам про все, що відбувається у сфері культури в Дніпропетровську. Обговорюються найрізноманітніші теми, наприклад місця, де можна відпочити, останні постановки в наших театрах. Кожного тижня на передачу запрошуються цікаві гості: діячі культури, викладачі вишів, журналісти, шоумени, гості міста.

— Як відбувається процес планування заходів щодо розвитку культури? Ініціатива йде знизу або ці питання розв’язуються на міському рівні без можливості внести які-небудь пропозиції?

— В культурі є свої традиції, є життєвий перебіг енергії, в який не можна втручатися директивами зверху і який не можна обмежувати якимись рамками або позначити для нього якесь чітке русло. Звичайно, у нас є певні фінансові критерії. Не все, на жаль, поки вдається в плані фінансування, наприклад, міським театрам фінансування поки не вистачає.

— Чи надходять до Вас нові пропозиції від громадських організацій, громадськості і депутатів Дніпропетровської міської ради?

— Так, постійно. Ось нещодавно один з депутатів нашої міської ради привів молодий рок-гурт. Адже їх теж потрібно підтримувати, щоб вони не пішли співати до ресторанів. На День міста наші місцеві автори і колективи спробували себе на сцені, відбувся рок-фестиваль.

До нас багато хто приходить зі своїми проектами. Саме завдяки такому безпосередньому спілкуванню у нас з’явилася ідея влаштувати до Дня міста презентацію дизайнерських проектів, новинок зі світу моди. Звичайно, це не має прямого відношення до культури, але ми вирішили спробувати.

— Що Ви думаєте з приводу залучення громадських організацій до моніторингу бюджету, у тому числі до моніторингу фінансування сфери культури?

— Моніторинг бюджету — це дуже потрібна справа. Це ніби погляд зі сторони. Але у нас існує свого роду перекіс. Дуже багато громадських організацій прагнуть не контролювати фінансування, а просувати себе. Є закон, згідно з яким всі бюджетні організації зобов’язані опубліковувати звіти про фінансові витрати. Ми регулярно це робимо в газеті «Наше місто». Тому будь-яка людина або організація можуть відстежити все, що відбувається в бюджетній сфері.

— Які можливі форми співпраці між органами влади і громадськими організаціями?

— Ми готові співробітничати, але співпраця повинна бути наочною. Можна створювати якісь тематичні робочі групи, проводити круглі столи, займатися якимсь конкретним напрямом. Громадські організації можуть проводити актуальні соціологічні дослідження, притому не замовні, а нормальні, професійні, щоб дізнатися, чого, на погляд рядового мешканця, не вистачає в Дніпропетровську. І тоді громадська думка формуватиме позицію урядовця, котрий як державний службовець проводитиме відповідну політику розвитку культури. Але це не завжди правильно. Наприклад, у кризу населення може сказати, що не потрібне фінансування будинків культури. Але ж це не так! Ось зараз ми вийшли з запитом щодо передачі до власності міста будинку культури заводу ім. В. Леніна, бібліотеки і будинку-музею заводу ім. Г. Петровського. Тому що розуміємо: інакше (у зв’язку з кризою) приміщення можуть бути виставлені на продаж. Цього не можна допустити, адже на проспекті Свободи будинок культури заводу ім. Леніна — єдиний культурний центр. Але на сьогоднішній день ми маємо обмежені можливості бюджету, тому ведемо переговори з фондом держмайна, щоб нам передали ці об’єкти безкоштовно. Пройдуть десятиріччя, а будинок культури і бібліотека залишаться у власності наших дітей і внуків. Ось у цьому і полягає завдання державного урядовця — зберігати державну і комунальну власність. І тут якраз потрібна допомога громадських організацій. Громадськість повинна мати можливість публічно обговорювати такі питання. Тоді це спонукатиме урядовців працювати більш продуктивно.

— А є можливість публічно обговорювати питання фінансування?

— У жовтні всі депутатські комісії починають обговорювати свої галузі. На засідання комісій приходять урядовці, туди ж відкритий доступ громадським організаціям. Всі управління міської ради приходять туди зі своїми планами на наступний рік. До грудня є можливість обговорювати міський бюджет.

— Після виконання бюджету проводяться громадські слухання. Чи проводяться вони на стадії ухвалення бюджету?

— Щоб брати участь у процесі формування бюджету, потрібно бути фінансистом, тому слухання в цей період недоцільні. Хто, окрім фінансиста, візьме на себе відповідальність за формування бюджету? Ще раз повторю: бюджет — це не таємний процес. Інформація про нього публікується в спеціальному довіднику і будь-який охочий може з нею ознайомитись. Урядовцям набагато важливіше знати критерії, до яких потрібно прикласти розрахункові формули.

— Чи є якісь додаткові джерела фінансування програм і заходів у сфері культури в нашому місті, окрім бюджету?

— Бюджетні організації, у тому числі і заклади культури, мають право вести господарську діяльність. Вони можуть одержувати фінансову допомогу на казначейські рахунки, та і продаж квитків — це теж господарська діяльність.

— Як Ви вважаєте, бюджет цього року буде виконаний?

— Що буде до кінця року, сказати важко. До цього моменту ми зберегли заробітну платню і витрати на підтримку інфраструктури. Гадаю, все буде добре.

Наталія СЕГЕН

У 2009 році на галузь культури Дніпропетровська з міського бюджету передбачено 60976000 грн.
У 2008 році було виділено 59462000 грн.
У 2007 році — 34732000 грн.
При цьому в 2008 році на розвиток галузі пішло більше 4000000 грн. В 2009 році, незважаючи на кризу, ця цифра не зменшилася.
У 2008 році на проведення капітальних ремонтів виділено 2657000 грн.
У 2009 на капітальні ремонти виділено 2520000 грн.
У 2008 році було придбано устаткування на суму 1681000. Це на 40% більше, ніж в 2007 році.
На 2009 рік заплановано 1830000 грн. для закупівлі нового устаткування. На початок 2009 року кредиторська заборгованість складала 1218500 грн. За станом на 1 липня вона погашена в повному об’ємі.
У 2009 році на програму економічної підтримки газети «Наше місто» заплановане 1100000 грн., місцевої студії телебачення — 2013000 грн.
На ремонт пам’ятників і військових поховань у 2008 році було виділено 1703000 грн.
На проведення пленеру, для створення скульптурних композицій на набережній і в сквері ім. Леніна в 2008 році міською радою було виділено близько 300000 грн.
На проведення міських свят з міського бюджету в 2008 році було виділено 2189000 грн, в 2009 році — 2300000 грн.