прес-реліз|
Увійти

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
• адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
Головна ⁄ Особистість ↓
      ОСОБИСТІСТЬ      
Ігор Кондратюк:

Юлія Ужва:

Ігор Кондратюк:
МІЖ НАУКОЮ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯМ

Кажуть, що той, хто хоч раз потрапляє на телебачення, вже не може відмовитися від нього. Воно чимось нагадує автономну країну — з шаленим ритмом життя, своїми законами і порядками та азартними, допитливими мешканцями. Відомий телеведучий та продюсер Ігор Кондратюк теж колись поринув у цей окремий світ і залишився у ньому назавжди.
Творець «Караоке на майдані» жодного разу не пошкодував про свій вибір, хоча міг зробити успішну кар’єру вченого. Професія для нього є, по суті, не чим іншим, як стилем життя. Про свої старі й нові проекти та особливі сімейні традиції він розповів читачам «Експедиції».

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

      ОСОБИСТІСТЬ      
Остап Ступка: ТАК САМО ШАЛЕНО ЛЮБЛЮ ЖІНОК,

Юлія УЖВА:

Остап Ступка: ТАК САМО ШАЛЕНО ЛЮБЛЮ ЖІНОК,
ЯК І 20 РОКІВ ТОМУ

Актор — це посередник між твором мистецтва і глядачем. І від того, як він провідчуває і втілить свій образ, залежать наші емоції і ставлення до цього образу.
Бути хорошим актором може не кожен. А якщо акторським талантом володіють і батько, і син — це досить неординарний випадок. Приклад такої «спадковості» — Богдан і Остап Ступки. Про особливості життя на сцені і родинні цінності нам вдалося поспілкуватися зі Ступкою-молодшим.
Інтерв’ю у відомого актора і шоумена довелося брати в гримерці за півгодини до вистави „Московіада” за однойменним романом письменника Юрія Андруховича. Остап Ступка грав головного героя Отто фон Ф. Кажуть, що в такому образі його ще ніхто не бачив. Так чи інакше, експеримент вдався. У залі Молодого театру у Києві не було вільних місць, а сама вистава викликала аншлаг. Після неї ми знову продовжили розмову. Актор розповів, куди б попрямував на машині часу, про свою любов до Нью-Йорка та чим його „підкупила” дружина.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      
Влад Яма: ТАНЦЮЮТЬ ВСІ!

Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

Влад Яма: ТАНЦЮЮТЬ ВСІ!

Останнім часом секс-символів чоловічої статі у нашому шоу-бізнесі бракує. Кузьма і Олег Скрипка — уже не ті, на кого можуть заглядатися юні дівчата, Козловський та «Авиатор» помітно погладшали, молоде покоління ще не прийшло. Але декілька років тому на телеолімпі з’явилася нова приваблива зірка з досить неочікуваним характером. Він не співак, не актор і не телеведучий. Нова мрія українських дівчат Владислав Яма — професійний танцівник із сусіднього Запоріжжя, який прославився після участі у шоу «Танці з зірками», де навчив Наталію Могилевську усім можливим бальним па. Після неймовірно популярного в країні шоу (напевне, більшість дорослих і не дуже дорослих українців відправили хоч одну SMSку за улюблену пару) Влад Яма став сяяти на екрані все частіше — спочатку у кліпі і на концертах Могилевської, а потім і в журі інших співочо-танцювальних телепроектів — «Танцуют все!», «Україна має талант» тощо.

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      
Ігор Гайдай — ФІЛОСОФ ФОТОГРАФІЇ

Олексій ОВЧАРЕНКО:

Ігор Гайдай — ФІЛОСОФ ФОТОГРАФІЇ

Що таке фотографія, знає кожний, а ось відповідь на питання, що таке художня фотографія, доведеться пошукати. Дійсно, коли художник малює картину, він спочатку виношує сюжет, потім працює над кольором і композицією. Він поступово формує зображення за допомогою мазків фарби, при цьому контролюючи «картинку» крок за кроком. Інша справа фото... Один «клац» затвором фотоапарата — і все, картинка готова. Такий художній процес більше нагадує чаклунство і шаманізм. А фотохудожник повинен бути філософом і трохи містиком.
Ігор Гайдай вважається одним із кращих фотографів України. Що означає бути кращим? У випадку з Ігорем це означає щоденну працю, яка є безперервним потоком цих самих „клац”. Гайдай створює серії фотографій, об’єднаних певною ідеєю. В процесі роботи над новою ідеєю майстер прагне висловити свою точку зору, передати нам своє бачення питання. «Фотографія — це радість, якою дуже хочеться поділитися з оточуючими», — каже Гайдай.

«Експедиція XXI» №10 (88) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Ольга САМУСЕНКО:

Справжній український
мультфільм «Лис Микита»

Маленька людина набуває свої перші знання шляхом спілкування з мамою і татом, контактів з однолітками, випробуванням «на міцність» навколишніх предметів. А ще черпає їх з дитячих книг, казок і, звичайно ж, мультфільмів. Дитячий вік — це період, коли людина прагне до наслідування, до копіювання того, що справляє найбільше враження. Напевно, саме тому в дорослому житті ми часто користуємося фразами з мультфільмів, які «випливають» у відповідний момент із глибин підсвідомості. Інформація, закладена в дитинстві, «працює» потім все життя. І від того, які мультфільми дивитимуться наші діти, залежить майбутнє країни.
Але у хорошої, якісної мультиплікації є один істотний недолік — вона збиткова. Саме тому в більшості країн вона на дотації у держави. Неважко здогадатися, що в Україні, захопленій нескінченними політичними війнами, грошей на створення нових мультфільмів немає.
На щастя, попри всі труднощі сучасної мультіндустрії, поодинокі випадки появи нових якісних мультфільмів у нашій країні все-таки є.
Український мультфільм «Лис Микита» вийшов на телеекрани і вже встиг знайти прихильників серед дітей і дорослих. Про цей проект і про стан мультиплікації в Україні нам розповів продюсер і режисер Володимир Кметик.

«Експедиція XXI» №9 (87) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

«Lama»: українка-індіанка
 ЗАВЖДИ ПОПЕРЕДУ

Назва цього гурту викликає асоціації спочатку зоологічні, потім — релігійні. І тільки українці та прискіпливі меломани з-за кордону знають, що „Lama” — це незвичайний для наших теренів етно-рок-гурт, очолюваний мініатюрною чи то мавкою, чи то індіанкою з крапкою на лобі (бінді) Наталею Дзеньків.
Досить швидко ця музична формація з Івано-Франківська перемістилася до Києва, звідки і до омріяного багатьма заходу Європи та США недалеко. І вже зробила свій перший крок „туди”, обійшовши майже легендарних «Океан Ельзи» і самобутніх «Esthetic Education» (до речі, сама Дзеньків дуже полюбляє ці гурти). У 2007 році „Lama” стала найкращою виконавицею України за версією „MTV”. Рішення приймалося за результатами дослідження продажу дисків, ротації на радіо і концертної діяльності. Після такої вельми неочікуваної перемоги (хто б міг подумати, що якась на перший погляд маловідома українська Шакіра-Бйорк поб’є самого Славка Вакарчука?!) „Lama” зацікавилися навіть ті, хто до того не слухав музику такого напряму. За „MTV”-досягненням пішла розгортатися слава на батьківщині: гурту замовили саундтрек до першого українського еротичного фільму «Сафо», концертів стає все більше, на підході новий альбом…

«Експедиція XXI» №8 (86) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

„95 КВАРТАЛ”: ОСОБЛИВОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОГО ГУМОРУ

Напевне, всі помітили тенденцію останніх років: більшість українських і російських знаменитостей — майже всі телезірки і навіть деякі кіноактори — вийшли з КВК. Завдяки Олександру Васильовичу Маслякову та його унікальному винаходу, який зараз став найлегшим способом потрапити до телевізора, кожен симпатичний хлопчик-балагур може стати секс-символом країни, а кожен доморощений клоун — потіснити акторів з академічною освітою на комедійному п’єдесталі. Добре це чи погано — покаже час. Може, і є в цьому, як то кажуть, певний позитив — кіно і ТБ стають ближчими до народу не тільки завдяки «Дому-2», але й завдяки народному гумору. Отже, вітаймо головну українську кузню телекадрів, вихідців з Кривого Рогу — "Студію «Квартал 95»".

«Експедиція XXI» №7 (85) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Наталія СЕГЕН:

Іван Марчук: «Я єсмь!»

Іван Марчук — український митець, якого знає весь світ. І це не перебільшення. У 2007 році за версією британської газети «The Daily Telegraph» наш художник увійшов до числа 100 геніїв сучасності. Він опинився в одному списку з Джорджем Соросом, одним з творців Інтернету Тимом Бернерсом-Лі, духовним лідером Тибету Далай-ламою і американським кінорежисером Стівеном Спілбергом.
Іван Степанович написав вже більше 2 тисяч картин — і це не межа. Працьовитий і плодовитий художник створює все нові й нові шедеври. Марчук відомий і тим, що постійно змінюється. Дев’ять різних стилів вже створено ним і визнано світом, зараз триває робота над десятим. Майстер винайшов свою унікальну техніку — «плентанізм», від українського слова «пльонтати» — «заплітати». Мистецтвознавці кажуть про неї, що Марчук «вишиває фарбами».
Багато хто вважає, що Іван Марчук за допомогою своїх робіт передбачає майбутнє. Перед помаранчевою революцією Марчук написав портрет Ющенка на помаранчевому фоні, а перед Чорнобильською аварією створив декілька робіт, які символізують катастрофу. Сам Марчук не відкидає цього припущення, але і не надає своїм «пророцтвам» великого значення. Створення своїх світів, ознайомлення з ними усіх охочих і присвячення своєї праці Богові — це і є те, для чого він наполегливо працює.

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

Юлія Литвиненко: СЕКРЕТИ УСПІХУ

Як відомо, Дніпропетровськ здавна є кузнею кадрів для столиці. Наші мізки літрами течуть на загальноукраїнську сцену, у науку, бізнес, політику і на телебачення. З недавніх пір одним з найбільш симпатичних облич телеканалу «Інтер» (а перед тим «ICTV» і «К1») стала випускниця Дніпропетровського національного університету Юлія Литвиненко. Юлія встигла набути значної популярності і в рідному місті — на її рахунку робота на «Радіо-МІКС» ще в студентські роки, сюжети на „11 телеканалі” і в дніпропетровських редакціях столичного ТБ. Постає питання: в чому ж секрет такого непересічного успіху дніпропетровської журналістки? Талант чи непереможна сила переконання?

«Експедиція XXI» №5 (83) 2009

      ОСОБИСТІСТЬ      

Христина ПЛАХОВА:

Святослав Вакарчук: «Моя місія —
віддавати людям свої переживання»

Немає в країні людини, яка б не знала Святослава Вакарчука. Дехто любить його за музику і незвичайний тембр голосу, дехто — за революційні для України відеокліпи, дехто — за громадянську позицію, а в декого він викликає відверте роздратування, що для людини публічної також своєрідне визнання. Але коли Вакар виходить до своєї аудиторії, яку складає переважно студентство різного віку, навколо його стильної зачіски нібито з’являється німб. Для них він однозначний герой, кумир, взірець і секс-символ.
Така ситуація спостерігалася і 6 квітня в Дніпропетровську. Вакарчук приїхав до нашого міста не з «Океаном Ельзи», а в рамках Всеукраїнського туру експериментального сольного альбому «Вночі». Заразом він влаштував творчі зустрічі зі студентами, які проходили у п’яти найбільших студентських містах по маршруту туру. На заклик Вакара принести книгу дітям з дитбудинків відгукнулися всі, і наприкінці зустрічі спеціально відведений для цього стіл вже скрипів під вагою корисних і не дуже книжок. Сам Славко приніс у дарунок дніпропетровським сиротам томик улюбленого Гоголя — до ювілею Миколи Васильовича.
Кореспонденту «Експедиції ХХІ» вдалося зазирнути поціновувачу класики, новоспеченому джазмену і найхаризматичнішій персоні нашої рок-сцени прямо у вічі.

«Експедиція XXI» №4 (82) 2009

Сторінки: 1 | 2 | 3 | ›››