прес-реліз|
Увійти

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
• адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
Головна ⁄ Катеринославські історії ↓
      КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ      
ГОЛОВНА ФЕМІНІСТКА КАТЕРИНОСЛАВА

Микола ЧАБАН:

ГОЛОВНА ФЕМІНІСТКА КАТЕРИНОСЛАВА

Це було у грудні 1899 року. Катеринослав вшановував Олександру Якимівну Риндовську — піонера жіночої освіти в Катеринославі. Привід був вельми вагомим: виповнилося 35 років з початку педагогічної і громадської діяльності цієї жінки, а також її роботи на посту директора першої в місті жіночої гімназії. А їй самій виповнилося 70.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ      
БЕЛЬГІЙСЬКА ІСТОРІЯ

Микола ЧАБАН:

БЕЛЬГІЙСЬКА ІСТОРІЯ

Варто опуститися на кілька сходинок униз, і гамірна вулиця залишиться позаду, а ви опинитеся у приємному напівмороку ресторану “Стейк сити”, де можна непомітно зануритися в атмосферу старого міста, відчуженості від напруженого ритму сучасності.

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

      КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ      

Ігор РОДІОНОВ:

ГРАД ПЕТРА І МІСТО ПЕТРОВА

Архітектора Олега Петрова я дозволю собі назвати дніпропетровським Ле Корбюзьє. Він і справді був на нього схожий, в усякому разі, так він сам вважав. Але більша подібність була не у зовнішніх проявах... Адже великий француз ставив залізобетонні плити на «вертикальні стійки-колони», стандартизував і здешевлював технологію. І Петров освоював типове будівництво, створюючи з панелей свої шедеври. Правда, один це робив заради новаторства, а інший — для дотримання принципів тотальної економії, що панували тоді в СРСР...
Ті, хто добре знав Олега Петрова, називають його людиною талановитою. Знавці і зараз дивуються з архітектурного чуда майже сорокарічної давності — аудиторій у козирку над головним входом у Придніпровську державну академію будівництва і архітектури (ПДАБА). А літній театр на вантах у парку імені Глоби! А Мерефо-Херсонський міст, в післявоєнній реконструкції якого Петров брав безпосередню участь!
Наше місто і сьогодні прикрашають житлові й адміністративні будівлі, побудовані колись у дусі радянського неокласицизму. Вони давно визнані шедеврами вітчизняної архітектури.
Але найголовніше досягнення Олега Борисовича в тому, що саме його зусиллями в 1966 році був створений архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (ДІБІ). Школа Петрова і сьогодні відома далеко за межами України.

«Експедиція XXI» №5 (83) 2009

      КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ      

Ігор РОДІОНОВ:

ВИДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА «ЕПОХИ НІРІНБЕРГА»

Національний Союз архітекторів Дніпропетровської області запропонував заснувати архітектурну премію імені Павла Нірінберга. А лауреати стануть засновниками творчого клубу його імені.
Смерть — подія не для тих, хто пішов. А для тих, хто залишився. Вона примушує задуматися, оцінити і віддати належне. Ким був Павло Рафаїлович Нірінберг? Що зробив? Яку роль зіграв в архітектурному житті міста?
Ті, хто добре його знав, говорять: «Павло Нірінберг — це глиба, велика глиба! І це зрозуміло було навіть при його житті...».
Від себе як автора цих рядків скажу: чим більше дізнавався про нього, тим важче було охопити, осягнути і зрозуміти... Та все ж таки, спробую розповісти про головне...

«Експедиція XXI» №9 (76) 2008

      КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ      

Ігор РОДІОНОВ:

НАБЕРЕЖНА ІМЕНІ…

Погодьтеся, не даремно говорять, що люди, які живуть на берегах великих річок, відрізняються широтою поглядів, польотом фантазії, прагненням до грандіозних звершень і, звичайно, кипучою діяльністю. Це повністю відноситься і до нас, дніпропетрівчан. Одним із наших грандіозних звершень стало будівництво набережної Дніпра, а потім реконструкція всього, що з нею пов′язане.
Дніпропетровська набережна унікальна в багатьох відношеннях. Вона найбільша в Україні, і навіть у Європі. При її спорудженні були застосовані технології, що випередили час. Під набережною прокладений колектор, рівного якому немає у вітчизняному комунальному господарстві. А сама історія цього будівництва обросла такими дивовижними легендами, в які сьогодні майже не віриться.
Наприклад, чи знаєте ви, що в 60–70-ті роки минулого сторіччя передбачалося об′єднати три найбільші промислові міста України – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ і Запоріжжя широкою набережною і пустити по ній міжміський тролейбус? А ще планували побудувати «дніпровську Венецію» – мережа водних каналів на великій річці, і реалізація цього незвичайного проекту вже йшла повним ходом. Утім, романтики тієї пори іноді вміли втілювати мрії в реальність. І обов′язково здійснили б усе задумане, якби не виявилися на розломі соціальних епох.
Але все по порядку…

«Експедиція XXI» №3 (70) 2008