прес-реліз|
Увійти

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
• адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
Головна ⁄ Зв’язок часів ↓
      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      
РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ

Володимир ПУКІШ:

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ
ПОДОРОЖ УКРАЇНСЬКИМИ СЕЛАМИ РУМУНСЬКОГО МАРАМОРОША

Незважаючи на всі перипетії ХХ ст. — війни, бузувірський режим Чаушеску, незважаючи на сучасні цивілізаційні виклики, відрив від решти українського населення і відсутність українського шкільництва, українці донині складають більшість у багатьох тутешніх селах. Ми — на півночі румунського Марамороша, одразу ж на тому боці Тиси (з дороги видно дев’ятиповерхові будинки селища Солотвино на закарпатському березі). Починається смуга етнічних українських сіл, розташованих уздовж лівого берега Тиси та її приток Рівної, Вишави та Руської. До речі, на тому, українському боці навпаки — вервечкою простяглися етнічні румунські села.

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      
ПРО СУД НАД ВБИВЦЕЮ СТЕПАНА БАНДЕРИ

Степан СЕМЕНЮК:

ПРО СУД НАД ВБИВЦЕЮ СТЕПАНА БАНДЕРИ

Пропонуємо Вашій увазі матеріал нашого дописувача з Польщі, зберігаючи при цьому манеру письма автора, яка зараз здається трохи архаїчною, проте була цілком характерною для Центральної України довоєнного періоду. Спробуємо зазирнути до актів судових процесів проти злочинців, дії яких скеровувала радянська влада.

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Ігор СУХОВИЙ:

УКРАЇНСЬКИЙ БОНАПАРТ?!

РОЗСТРІЛ ПЕТРА БОЛБОЧАНА — ПРИКЛАД ТИПОВОГО УКРАЇНСЬКОГО САМОЇДСТВА
Я все чекав, коли в офіційній українській пресі гуртом згадають про цю сумну та повчальну віху, якій виповнилося 90 років. Чекав даремно, бо абсолютній більшості так званої „української еліти” зовсім не до події, що трапилася у далекому червні 1919-го на станції Балин, що на Хмельниччині.

«Експедиція XXI» №7 (85) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Микола ЧАБАН:

З НОВИМ І ПРАВЕДНИМ ЗАКОНОМ

Субота 27 червня відзначилась кількома знаковими для Полтави і України в цілому подіями — співпали у часі 300-річчя Полтавської битви та День Конституції України. Саме на честь дня народження Основного закону у Полтаві відбулася дискусія про економічні, політичні й культурні перспективи України за участю гостей з Європейського Союзу: колишнього омбудсмена Швеції Франка Ортона та директора Інституту держави і права НАН Угорщини Ванди Ламм. Нагадаємо, що омбудсмен — це особа, уповноважена парламентом здійснювати контроль за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади та посадовців. Цікаво, що цей термін має якраз шведське походження й уперше інститут омбудсмена виник саме у Швеції. З українського боку у круглому столі брали участь головний спеціаліст Інституту держави і права Академії наук України, заслужений юрист В’ячеслав Олещенко, кандидат історичних наук Олег Репан, який представляв Інститут суспільних досліджень з Дніпропетровська, а також науковці з Києва, Харкова й Полтави. Зустріч відбулася за ініціативи благодійного фонду відомого полтавського бізнесмена і мецената Івана Матієшина «Україна — Свята Родина».

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Олексій ОВЧАРЕНКО:

ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ В НЕХУДОЖНЬОМУ МІСТІ

Що робить людина, коли на деякий час потрапляє до незнайомого міста? Гуляє по вулицях, оглядає місцеві архітектурні «родзинки», відвідує музеї — одним словом, прагне подивитися все найцікавіше. В Дніпропетровську теж є декілька місць, які обов’язково варто відвідати гостям міста. Серед них — Дніпропетровський художній музей.
10 травня 2009 року виповнилося 95 років з дня відкриття цієї скарбниці культурного надбання нації, музею, що входить до числа кращих музеїв України. Про історію його заснування і про діяльність сьогодні розкаже директор Кулічихін Володимир Володимирович.

«Експедиція XXI» №5 (83) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

О. І. Журба:

АРХІВИ — ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ

У шаленому ритмі життя сучасного суспільства, заклопотаного поточними проблемами, ми часто не маємо часу, сил і можливостей зупинитися, озирнутися назад, замислитися над прожитим, що, немов пісок, сиплеться крізь пальці, не залишаючи по собі ні сліду, ні згадки. Як зупинити, здавалося б, уже втрачену мить, день, рік, зупинити, щоб краще зрозуміти самого себе, своїх сучасників, свій унікальний час?

«Експедиція XXI» №4 (82) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Анатолій КОРОТЧЕНКО:

НАЙОРИГІНАЛЬНІШИЙ ПАМ’ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ

В одному з найкращих куточків Кавказу — на території Кабардино-Балкарії — розташований пік Шевченка (4200 метрів н.р.м.) — найвищий пам′ятник українському класику на Землі. Це ім′я дали вершині першопідкорювачі — дніпропетровські альпіністи, так що їх любов до генія можна назвати в прямому сенсі надхмарною. В далекому 1939 році експедиція наших земляків відправилася в малодосліджений район Суганського хребта, де ще залишалися «білі плями», а багато вершин не були підкорено. Керував цією командою інструктор і топограф О. Зюзін, у зв′язку з чим альпіністи поставили перед собою не тільки спортивні, а і географічні цілі. Після успішного рекогносцирування вдалося створити точну карту великого гірського району.

«Експедиція XXI» №3 (81) 2009

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Владислав ГРИБОВСЬКИЙ:

ПОДОРОЖ ПО УКРАЇНСЬКІЙ
І НЕУКРАЇНСЬКІЙ КУБАНІ

Чорноморія
Кубань... Дихання Кавказу тут відчувається повсюдно. Варто тільки зійти на перон вокзалу в Краснодарі, як зануришся в атмосферу великої кількості людей в міліційній формі, які невпинно фільтрують потоки мігрантів і норовлять заглянути в паспорт нашого брата-українця. Кавказький настрій навівають різкі запахи краснодарських базарів з їхньою різноманітністю смажених і печених ласощів, жвавими розмовами місцевих жителів з приводу Чечні, Черкесії, Кабарди й Адигєї, які так недоречно прагнуть незалежності, і Південної Осетії, «яка дуже доречно її одержала». Легенький кавказький колорит присутній і в гордовито-неспішній ході корінних краснодарців, що відрізняє їх від метушливих приїжджих. Але іноді в химерному потоці російськомовного говору прорветься українське слівце, а то і цілком пристойна українська мова. Цією, як кажуть на Кубані, балáчкою все ще розмовляють у станицях Краснодарського краю, хоча і прагнуть соромливо приховати її, потрапивши в російськомовне місто. І якщо ви вирішите заговорити українською з тим, хто тільки що так віртуозно висловлювався балачкою, — то він, сконфузившись, помовчить якийсь час, здивовано гляне на вас і відповість російською, — так, ніби ви нахабно вторгнулися в сакраментальне сімейне таїнство, про яке не говорять з першим стрічним.

«Експедиція XXI» №11 (78) 2008

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Микола ЧАБАН:

ЯК ЦЕ БУЛО. СПОГАДИ ПИСЬМЕННИКА МИКОЛИ МИКОЛАЄНКА
ПРО СВОЄ ДИТИНСТВО 1932-1933 РОКІВ

— Народився я 5 грудня 1919 року в селі Мар′янівці, — згадує 88-річний письменник-ветеран Микола Антонович Миколаєнко з Дніпропетровська, — є таке село між Кривим Рогом і Лозоваткою, на річці Інгулець.

«Експедиція XXI» №10 (77) 2008

      ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ      

Наталія РЕКУНЕНКО:

ПРИЙОМНИЙ СИН ЯВОРНИЦЬКОГО

Мало кому відомо, що довгі роки правою рукою академіка Дмитра Івановича Яворницького, його писарем і практично прийомним сином був Микола Костюк — простий сільський хлопчина з розкуркуленої сім′ї. Розрізнені спогади про Миколу Костюка і його взаємостосунки з Яворницьким зібрав в одну книгу відомий дніпропетровський журналіст і краєзнавець Микола Чабан.

«Експедиція XXI» №10 (77) 2008

Сторінки: 1 | 2 | ›››