Особиста думка

МЕНТАЛЬНІСТЬ ХАТ І ХМАРОЧОСІВ

Автор: Ірина РЕВА:

Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу.
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті.
Т. Шевченко
Сучасні технології дозволяють зводити будинки на 100 та більше поверхів. Жити поближче до хмар вважається модним. Це дорого. Це круто. І, як часто трапляється з модними речами, — це вибір, який хтось намагається зробити за нас. Головна функція моди — надати товарові престижу, створити ореол зовнішньої привабливості. Мета — швидкий продаж. Як і будь-яка інша, будівельна мода твориться зацікавленими людьми й не дуже залежить від наших реальних смаків і потреб...

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

УКРАЇНА ОЧИМА ПОЛЯКІВ

Автор: Євгенія ЛУЦЕНКО:

Україна та Польща — дві країни, які пов’язані між собою не тільки спільним кордоном, але й багатовіковою історією. Коли ми, українці, згадуємо давнє минуле, то що першим спадає нам на думку? Здебільшого це Хмельниччина, тягар шляхетської Польщі, що ліг на плечі українських селян, насадження католицизму. Цікаво, але якщо ви задасте це саме запитання поляку, то почуєте: «Ми ж були разом. Ми ж були в складі єдиної держави — Речі Посполитої». Очевидно, річ в тому, що десь там, на підсвідомому рівні, ми автоматично налаштовуємося на те, що вже в минулому поляки нас не поважали, в той час як у самих поляків спалахує почуття єдності.

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

УКРАЇНЦІ НА КУБАНІ:
ВІДРІЗАНА СКИБА ВІД ХЛІБА?

Автор: Ірина РЕВА:

Чути, що хтось із наших знайомих вирішив пошукати кращого життя за межами України, завжди боляче, неприємно. Але ми, як правило, не замислюємося над тим, що після перетину державного кордону щось, якась золота ниточка любові-спогаду-ностальгії продовжує з′єднувати українця з історичною батьківщиною. У снах, які не визнають адміністративно-територіальних меж, йому усміхаються лагідні краєвиди рідної землі. Його серце завмирає, коли по телевізору промайне щось щемливо-знайоме, а вухо вловить фразу рідною мовою.
Про те, що й на еміграції людина може любити рідну землю, дбати про неї, ми не замислюємося. І даремно! Такі люди є. Наприклад, на Кубані.

«Експедиція XXI» №3 (81) 2009

КАРПАТСЬКА РУСЬ ЗА
ПРИДНІСТРОВСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ?

Автор: Ірина РЕВА:

У грудні 2008 року в Ростові-на-Дону на базі Південного федерального університету (Росія) відбулася Міжнародна наукова (!) конференця «Геноцид і культурний етноцид русинів Карпатської Русі». Серед організаторів — уже знайомий нам директор Центру україністики ПФУ Едуард Попов.

«Експедиція XXI» №3 (81) 2009

ЯК ДИПЛОМАТИ І ВІЙСЬКОВІ
КАРПАТСЬКУ РУСЬ ДІЛИЛИ

Автор: Степан СЕМЕНЮК:

15 березня 1939 року проголошено
Самостійність Карпатської України

22 листопада 1938 року Чехословацький парламент прийняв Закон про автономію Карпатської Русі (Карпатської України). Уряд автономії, очолюваний А. Волошиним, відразу приступив до творення державного життя, в тому числі й власного війська — Карпатської Січі, основою якого стали відділи Української Національної Оборони (УНО). Розпочалась копітка праця державного будівництва у надзвичайно складних політичних і військових умовах. Ускладнило ситуацію те, що Чехословаччина зволікала з наданням автономії Карпатській Україні 20 років.

«Експедиція XXI» №3 (81) 2009

«ПО МАТІНЦІ!»

Автор: Віктор ІВАНОВ:

Боротьба за чистоту і повнокровність української мови продовжується. Недавно з′ясувалося, що нашій мові бракує ненормативної лексики: більшість україномовного народу лається чи то російським матом, чи то по-англійськи. Проблему розв′язала доктор філологічних наук, завідуюча відділом соціолінгвістики Інституту української мови Леся Ставицька. На початку 2008 року вона випустила у світ словник української нецензурної лексики «Українська мова без табу».

«Експедиція XXI» №1 (79-80) 2009

МАНІПУЛЯТИВНІ ЧИННИКИ НЕЕФЕКТИВНОСТІ
АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Автор: Юліан РОМАНИШИН:

Боротьба з корупцією за роки української незалежності стала неодмінною складовою цілого комплексу віртуальних політик, на кшталт політики «європейської інтеграції», а саме слововживання перетворилось в українському політичному дискурсі на дратівливий евфемізм, на зразок «любих друзів». За умови відсутності традиції публічного викриття корупційних діянь як частини ширшої проблеми — непрозорості у стосунках влади і суспільства — ідея боротьби з корупцією в Україні впродовж років незалежності виступає передусім засобом досягнення, легітимації цілей різних політичних сил і детермінується співвідношенням цих сил у процесі політичної боротьби. Маніпулятивні чинники — це умовне поняття, що обрано для пояснення несистемних факторів неефективності антикорупційної політики, які не можна наділити сталими характеристиками, на відміну від таких чинників, як, скажімо, нормативно-правовий чи інституційний. Поняття включає використання звинувачень у корупції з метою отримання електоральних дивідендів, боротьби проти політичних опонентів, боротьби за ресурси, в тому числі і владні повноваження. Таким чином боротьба держави з корупцією нерідко сама виявлялася корумпованою морально і політично. Крім того, часто можна спостерігати цілковиту відсутність політичної волі керівництва держави до боротьби з корупцією. Для підтвердження цих гіпотез розглянемо кілька найрезонансніших корупційних скандалів в українській політиці, жодне розслідування яких, як це не парадоксально, не було доведеним до кінця (принаймні українським правосуддям).

«Експедиція XXI» №1 (79-80) 2009

«НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕ БУЛО»

Автор: Ірина РЕВА:

Сотні років, знаходячись під владою Польші, Росії, Угорщини, населення України дивилося на себе чужими очима. І сьогодні важко зрозуміти, коли та як сформувався той чи інший стереотип. Часом, не розуміючи краси свого справжнього обличчя, ми вдягаємо маску й живемо не-собою. Буває, погоджуємося з тим, до чого не лежить душа, бо нам кажуть, що «так повинно бути». Які ж ми, українці, є насправді? Що нашому серцю близько? Щоб обговорити ці важливі проблеми, ми розпочинаємо нову рубрику «Україна — це я», у межах якої кожен зможе по-своєму відповісти на запитання: хто ми? Якими хочемо бути? Що таке Україна особисто для мене?

«Експедиція XXI» №1 (79-80) 2009

ПОВЕРНУТИ МІСТАМ ЇХНЮ ІСТОРІЮ

Автор: Тимур ДІВЄЄВ:

Після проголошення незалежності України почався фронтальний перегляд української історії. На те були об′єктивні причини, оскільки історія — це все-таки наука, і їй необхідно позбавлятися від міфологічних нашарувань часу, в даному випадку – епохи російської імперії та СРСР. Були і суб′єктивні підстави, адже будь-яка, навіть Українська держава має потребу для виправдання свого існування в легендах і міфах. Цілком логічно, що на суб′єктивному рівні відбувається заміна старих міфів новими. І якщо на рівні наукових дебатів, шкільних і вузівських програм схема української історії вже давно переглянута, то в мікромасштабі місцевої історії, на рівні окремих міст і сіл це питання тільки зараз висувається на перший план. Круглий стіл «Датування міст: європейський досвід і українські реалії», проведений у вересні цього року в Києво-Могилянській академії Інститутом суспільних досліджень, став тому підтвердженням.

«Експедиція XXI» №11 (78) 2008

• Улюблене місто, мерзотно назване «Дніпродзержинськ»
КАМ’ЯНСЬКЕ ПІД ЧОБОТОМ НАРКОМА

Автор: Сергій ЗЛЮЧИЙ:

Не вперше в Дніпродзержинську підіймається питання про повернення йому історичного імені. І кожного разу супротивники цього процесу (саме — процесу! — а не одномоментного акту) з неодмінною пристрастю та уїдливістю намагаються заперечувати хід історії. А марно.

«Експедиція XXI» №10 (77) 2008

МЕНТАЛЬНІСТЬ ХАТ І ХМАРОЧОСІВ

УКРАЇНА ОЧИМА ПОЛЯКІВ

УКРАЇНЦІ НА КУБАНІ:ВІДРІЗАНА СКИБА ВІД ХЛІБА?

КАРПАТСЬКА РУСЬ ЗАПРИДНІСТРОВСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ?

ЯК ДИПЛОМАТИ І ВІЙСЬКОВІКАРПАТСЬКУ РУСЬ ДІЛИЛИ

«ПО МАТІНЦІ!»

МАНІПУЛЯТИВНІ ЧИННИКИ НЕЕФЕКТИВНОСТІАНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

«НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕ БУЛО»

ПОВЕРНУТИ МІСТАМ ЇХНЮ ІСТОРІЮ

• Улюблене місто, мерзотно назване «Дніпродзержинськ»КАМ’ЯНСЬКЕ ПІД ЧОБОТОМ НАРКОМА

У цьому номері:

УКРАЇНЦІ НА КУБАНІ:
ВІДРІЗАНА СКИБА ВІД ХЛІБА?

КАРПАТСЬКА РУСЬ ЗА
ПРИДНІСТРОВСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ?

ЯК ДИПЛОМАТИ І ВІЙСЬКОВІ
КАРПАТСЬКУ РУСЬ ДІЛИЛИ

МАНІПУЛЯТИВНІ ЧИННИКИ НЕЕФЕКТИВНОСТІ
АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

• Улюблене місто, мерзотно назване «Дніпродзержинськ»
КАМ’ЯНСЬКЕ ПІД ЧОБОТОМ НАРКОМА