про нас|RSS
Увійти

 

КультОгляд
«Сталь у степу» від Віма Пеетерса

20 квітня ГО “Інститут суспільних досліджень” та історико-краєзнавчий клуб “Грані” за сприяння посольства Королівства Бельгія в Україні провели презентацію книги бельгійського історика Віма Пеетерса “Сталь у степу”.

Життя українських вулиць очима іноземного фотографа

24 квітня в 18.30 арт-центр "Квартира" і Goethe-Institut в Україні відкривають виставку фотографій "NORMAL" Андреаса Герцау (Німеччина).

Українська молодь визнала національну кухню

Попри активну рекламу модних закордонних страв вітчизняна молодь добре знається на українській кухні. Молоді люди віком до 25 років — найактивніші учасники голосування за найкращу національну страву. Про це повідомили організатори Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!». Згідно з їхніми статистичними даними, 67 % тих, хто проголосував, — молоді люди віком 18-25 років.

Вірменські художники у Дніпропетровську

17 квітня у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку живопису та скульптури вірменських художників «Сім нот весни». В експозиції, що розміститься у 4-х залах музею, буде репрезентовано твори вірменських мистців з фондів ДХМ та твори 11 сучасних вірменських художників і скульпторів, котрі мешкають у 8 областях України.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Нотатки краєзнавця ↓
      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
Прогулянка старовинним парком

Прогулянка старовинним парком

Автор: Вікторія Тротнер

Якось восени моя колега запропонувала поїхати на екскурсію в один з покинутих парків Кривого Рогу, і ми вирушили на північну околицю міста, в старовинний парк «Веселі Терни».
Вперше ми опинилися тут багато років тому з групою краєзнавців-аматорів. Величезне враження на всіх справили вікові дуби, стовбури яких не під силу обхопити одній людині. Дуже ефектними були в парку мости через річку. Та найбільше нас вразила історія цієї місцевості. Колись, до революції, тут жив поміщик Харін. У нього були великий маєток і красивий парк…

«Експедиція XXI» № 4 (118) 2012

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
Катеринославський костел та його творці

Катеринославський костел та його творці

Автор: Валентин Старостін

Місто Дніпропетровськ досить недбало ставиться до своєї історичної спадщини. Це твердження не потребує якихось окремих доказів. Достатньо згадати «Дитячий світ» та подивитись на численні історичні руїни у центральній частині міста. Тим помітніші на цьому тлі навіть більш-менш якісні реставраційні роботи, не кажучи вже про дійсно серйозну реставрацію.

«Експедиція XXI» № 3 (117) 2012

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
Катеринославська метрополія

Катеринославська метрополія

Автор: Валентин Старостін

Марно шукати якийсь конкретний документ, яким регулювався б процес перетворення звичайного провінційного міста на потужний регіональний центр. Неочікуваний і непрогнозований «великий індустріальний вибух» у Катеринославі 1880-х рр.. став причиною також непрогнозованого і не керованого єдиним планом подальшого процесу.

«Експедиція XXI» № 2 (116) 2012

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Мушу одразу розчарувати любителів «стародавньої» історії міста Дніпропетровська. Ця стаття жодним чином не пов’язана із подіями останньої чверті XVIII сторіччя і планами розбудови на Дніпрі «третьої столиці» Російської імперії. Мова йтиме про часи дещо ближчі і прозаїчніші, хоча до певної міри теж «стародавні» і, можна сказати, «легендарні». Більш того, ця стаття буде навіть не про Дніпропетровськ.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ІСТОРИЧНІ МЕТАМОРФОЗИ КАТЕРИНИНСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

ІСТОРИЧНІ МЕТАМОРФОЗИ КАТЕРИНИНСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

Автор: Ніна Єсіна

Катерининська залізниця почала діяти 18 травня 1884 року. Саме у цей день перші пасажирські потяги вирушили з Катеринослава до Ясиноватої та Долинської. На той момент на території України вже існувала залізнична гілка Харків–Миколаїв, рух по якій почався у 1851 році.

«Експедиція XXI» № 10 (112) 2011

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Сенатор Сумароков, відвідавши місто Новоросійськ у 1801 р., склав перший опис задуманого князем Потьомкіним міста з «прегарних у смаку грецькому та римському будівель»: «Нині почате по горі місто являє на пустошах наготовані до падіння побудови, навалене каміння лежить при його похованні, і воно, віддане забуттю, відділяється степом від відведеного йому передмістя, яке і є теперішнім містом…».
Що ж міг побачити Сумароков там, де планувалося створити розлогі майдани, побудувати церкви, державні установи, палаци аристократії, будинки чиновників, один з найбільших у світі соборів і один з перших в країні університетів? Що встигли спорудити у найбільш презентабельному районі планованої південної столиці? Питання цікаві. Тим більше що з початку ХІХ ст. спостерігається дивний феномен місцевої свідомості. Усе розмаїття планів розбудови Катеринослава Дніпровського сприймається окремо від реальних і потроху зникаючих руїн. Руїни ж являють собою залишки цільного, монолітного, споруджуваного за єдиним планом «Потьомкінського міста».

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

В архітектурній історії міста Дніпропетровська період 1920–1930-х років, мабуть, є найбільш динамічним і яскравим, але й найбільш трагічним і сповненим протиріч водночас. Щоправда, при погляді на зведені тоді будівлі все виглядає монолітним, а трагічність і неоднозначність доби майже не кидаються в око. Корпуси житлових і адміністративних будинків, заводські цехи та інженерні споруди, навчальні заклади й лікарні продовжують мовчазно підтверджувати міфологію робітничо-селянської держави. Але занурення в творчі дискусії доби викликає шок, а ознайомлення з біографіями архітекторів — біль. На фоні величезних досягнень вимальовуються не менш грандіозні провали, втрати, нереалізовані потенціали.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
МАРКО ВОВЧОК НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ

МАРКО ВОВЧОК НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ

Складними шляхами було переплетене життя видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської, за першим чоловіком Маркович) — Орловщина, Москва, Петербург, Париж, Богуслав, Ставрополь, Нальчик… Одна з доріг привела авторку «Народних оповідань» на Катеринославщину.

«Експедиція XXI» №7 (109) 2011

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

Автор: Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ

При всій великій кількості інформації щодо подій Голодомору, оприлюдненої в останній час, практично нічого не публікувалося про діяльність Кам’янського відділення «Торгсину». Про цей «магазин» було відомо лише те, що він існував.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ДОСЛІДНИК НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ

ДОСЛІДНИК НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ

Автор: Микола ЧАБАН

У пам’яті сучасників він залишився відомим вченим, який зробив вагомий внесок до ряду суспільних наук — фольклористики, етнографії, літературознавства, історії театру тощо, талановитим педагогом, вихователем цілого покоління молодих науковців, поборником рідної культури, скромною і делікатною людиною.
120 років тому Катеринославську класичну гімназію успішно закінчив Андрій Лобода (1871 – 1931) — видатний етнограф і фольклорист, віце-президент Академії наук України. Людина з покоління Лесі Українки.

«Експедиція XXI» №2 (104) 2011

Сторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ›››