Історія свідчить

ПРО ЛІКВІДАЦІЮ СІЧІ БЕЗ ЖАЛЮ І СУМУ

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ

Давно вже стало звичкою сприймати українську історію як суцільний мартиролог жалобних подій, серед яких ліквідація Запорозької Січі року 1775-го виглядає одним із найдраматичніших епізодів. Примхлива Кліо ніби наврочила Україні, давши їй лихих сусідів і страждання як невід’ємний модус буття. Історія України — наче сповідь одвічного підлітка, що ніяковіє перед великими дядьками, постійно отримує стусани і шукає по світу добру душу, яка мала б достатньо гуманістичної вихованості, аби погодитися, щоб на неї вихлюпнули багатовікові шмарклі, та й пожаліла небораку, а ще краще — заступилася.

«Експедиція XXI» №8 (98) 2010

УКРАЇНСЬКЕ КОХАННЯ ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА

Автор: Ольга ШТІЛЬ:

В останній день лютого 1832 року Оноре де Бальзак отримав загадкового листа: за підписом «Іноземка» і без зворотної адреси. Листа, сповненого компліментів та захоплення його творчістю. Улещений та заінтригований письменник пише палку відповідь і розміщує послання на сторінках «Газетт де Франс». Так починається історія кохання великого французького письменника і польської графині Евеліни Ганської, що розгортається переважно на території України.

«Експедиція XXI» №6 (96) 2010

Андрій Достоєвський: ГУБЕРНСЬКИЙ АРХІТЕКТОР КАТЕРИНОСЛАВА

Автор: Олександр ЛАБУЗОВ:

Ім’я класика російської і світової літератури Федора Михайловича Достоєвського відоме будь-якій читаючій людині. Здавалося б, зв’язку з Україною взагалі і Дніпропетровськом зокрема у письменника не може бути ніякого. Проте він є. З Україною великий романіст пов’язаний через свого батька Михайла, предки якого проживали у свій час на Західній Волині. А з Дніпропетровськом (тоді Катеринославом) він знайомий завдяки рідному брату Андрію. Андрій Достоєвський служив у нашому місті губернським архітектором з 1860-го по 1865-й рік і залишив у Катеринославі не лише архітектурний, але і літературний слід.

«Експедиція XXI» №6 (96) 2010

КРИВОРІЗЬКА СТОРІНКА КАТИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ:

Жахлива загибель президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом змусила весь світ ще раз згадати про лиховісну Катинь — місце, яке стало символом сталінських злочинів проти польської еліти. Трагедія, яка розігралася в 1940 році, коли було вбито близько 15 000 польських полонених, фактично стала результатом розв’язання війни проти Польщі двома тоталітарними агресорами — гітлерівською Німеччиною, яка напала на Польщу 1 вересня 1939-го, і Радянським Союзом, який згідно із союзницькими зобов’язаннями, закріпленими таємними домовленостями пакту Молотова — Ріббентропа, 17 вересня того ж року відправив Червону Армію у «визвольний» похід на землі Західної України та Західної Білорусі. Тим самим радянські війська вдарили полякам, які героїчно чинили опір фашистському агресору, у спину. На це поляки просто не чекали, тому і не чинили спротиву радянським військам. Внаслідок цього на території приєднаних областей опинилося близько 300 000 польських солдат і офіцерів. Близько 170 000 польських вояків або повернулися додому, або, сподіваючись продовжити боротьбу з Німеччиною, перетнули кордони Литви, Угорщини, Румунії, а вже звідти рушили на захід до Франції.

«Експедиція XXI» №5 (95) 2010

СВОБОДА БУТИ І СВОБОДА ГОВОРИТИ

Автор: Світлана МАРТИНОВА:

Колись про цю родину напишуть багато і широко. В часи, коли повернення до своїх коренів розцінювалося як зрада всім радянським “ізмам”, їхня господа по вулиці Армійській, 20 стала справжньою оазою для усього мислячого, чесного й непокірного. Саме з їхнього будинку, за твердженням багатьох, вийшов практично весь правозахисний рух Дніпропетровщини.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ПРО ОУН БЕЗ ЦУКРУ Й СОЛІ

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ:

Сові Мінерви, як запевняв мудрий Гегель, годиться вилітати в сутінки. Книжка Володимира Панченка про економічну платформу ОУН, що з’явилася на присмерку президентства Віктора Ющенка, стала черговою ремінісценцією цієї давньої істини. Протягом останньої п’ятирічки ОУНівська тема міцно закріпилася в переліку обов’язкового набору страв українського інтелектуального гурманства. Після періоду тривалого голоду в українському національному харчуванні настав час надмірного перенасичення від гіпертрофованого вмісту солі, перцю й цукру в усьому, що було написано останнім часом про ОУН.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

«ТАЛАНОВИТИЙ НЕВДАХА» ДМИТРО КЕДРІН

Автор: Олександр ЛАБУЗОВ:

На фасаді Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту, що на вулиці Пушкіна, висить барельєф, який сповіщає, що в цьому технікумі вчився поет Дмитро Кедрін. Ця людина не належить до когорти широко відомих літераторів. Однак його ім’ям названа одна з вулиць Дніпропетровська. Не тільки в Дніпропетровську, де він провів юність, але і в підмосковних Митищах, де жив згодом, його ім’я не забуто, йому поставлений пам’ятник. Про нього згадують, проводять поетичні вечори, а в Дніпропетровську навіть встановлена літературна премія ім. Дмитра Кедріна. Він — автор чудових ліро-епічних поем і простих, але надзвичайно щирих віршів. Хлопець з Катеринослава — Дніпропетровська.

«Експедиція XXI» №3 (93) 2010

100-МЕТРОВИЙ ЛЕНІН НЕ ПЕРЕМІГ СТАРИЙ КИЇВ

Автор: Дмитро ТКАЧ:

Архітектура — один з найяскравіших проявів людської культури. Кожна нація має свої характерні споруди, пов’язані з певними історичними моментами. Значною мірою вони виражають пануючу ідею свого часу.
Кожна наступна історична епоха, як правило, вбирала у себе найкращі традиції минулого та втілювала у дереві, камені і металі грандіозні конструкції. Вони і сьогодні часто залишаються візитними картками та головними прикрасами багатьох міст світу.

«Експедиція XXI» №2 (92) 2010

ДЖОН ГОВАРД — БОРЕЦЬ З ІНФЕКЦІЯМИ

Автор: Олек ВЕРЕМКО-БЕРЕЖНИЙ:

Кілька разів об’їздивши всю Європу і частину Азії, у 1789-му році Джон Говард дістався українських земель. Ім’я цього літнього хирлявого чоловічка вже тоді було легендою. І геть не про людське око британський парламент дякував йому за допомогу людству. Говард присвятив життя покращенню умов перебування у в’язницях, казармах, шпиталях та карантинах, де за тих часів хворий чи покараний міг вижити, лише зробившись або хробаком, або надлюдиною.

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬ
СЕРГІЙ КОЛАЧЕВСЬКИЙ — НОБЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Автор: Олександр МЕЛЬНИК:

Альфред Нобель — ім’я, уславлене на весь світ. Батько динаміту і детонатора до нього під кінець життя мав 355 патентів і 90 підприємств з виробництва вибухівки у 20 країнах світу. Остання воля Альфреда Нобеля, викладена у заповіті, стала несподіванкою для родичів, друзів, колег, світу. Свій капітал — 6,92 млн. доларів — Нобель заповів на премії, які повинні видаватись за найбільші досягнення в хімії, фізиці, фізіології і медицині, літературі і боротьбі за мир і демократію.
Зараз Нобелівська премія, яку присуджує Шведська Академія наук, є найпрестижнішою у світі. Тож дуже прикро, що ім’я нашого Нобеля, якого дала світові українська земля, йому практично невідомо. І на це є свої причини, але все по порядку.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

ПРО ЛІКВІДАЦІЮ СІЧІ БЕЗ ЖАЛЮ І СУМУ

УКРАЇНСЬКЕ КОХАННЯ ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА

Андрій Достоєвський: ГУБЕРНСЬКИЙ АРХІТЕКТОР КАТЕРИНОСЛАВА

КРИВОРІЗЬКА СТОРІНКА КАТИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

СВОБОДА БУТИ І СВОБОДА ГОВОРИТИ

ПРО ОУН БЕЗ ЦУКРУ Й СОЛІ

«ТАЛАНОВИТИЙ НЕВДАХА» ДМИТРО КЕДРІН

100-МЕТРОВИЙ ЛЕНІН НЕ ПЕРЕМІГ СТАРИЙ КИЇВ

ДЖОН ГОВАРД — БОРЕЦЬ З ІНФЕКЦІЯМИ

МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬСЕРГІЙ КОЛАЧЕВСЬКИЙ — НОБЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

У цьому номері:

МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬ
СЕРГІЙ КОЛАЧЕВСЬКИЙ — НОБЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ