22 грудня 2009 року Дніпропетровською обласною універсальною бібліотекою та Інститутом суспільних досліджень за підтримки Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького було проведено презентацію збірника документів «Петро Калнишевський та його доба». Видання підготоване Всеукраїнським благодійним фондом ім. П. Калнишевського за участі Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України та Центрального державного історичного архіву у м. Києві. Його упорядники — знані фахівці з історії України козацької доби, кандидати історичних наук: виконавчий директор Інституту суспільних досліджень Владислав Грибовський (головний упорядник), доцент Запорізького національного університету Володимир Мільчев і науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства Іван Синяк.

Це перше в українській науковій історичній літературі видання, в якому зібрано і систематизовано матеріали, котрі максимально повно висвітлюють політичну кар’єру останнього кошового, його діяльність як козацького урядовця: зв’язки і відносини з російською, польською, османською і кримськотатарською владними структурами, його стиль управління Військом Запорозьким, докладно висвітлено біографію кошового на усіх етапах і найбільш детально — його перебування у Соловецькому монастирі.

Презентація зібрала багато істориків із провідних наукових закладів міста й шанувальників минувшини Дніпропетровщини і проходила під головуванням професора Національного гірничого університету Ганни Кирилівни Швидько. Присутні на презентації упорядники Владислав Грибовський і Володимир Мільчев докладно розповіли про багаторічне вивчення джерел в архівах Києва, Москви, Петербурга, Архангельська, Кракова, Варшави. Вони відзначили, що постать Петра Калнишевського була значною мірою міфологізована внаслідок того, що раніше не існувало повноцінного дослідження діяльності останнього кошового отамана і що більшість книг та газетних публікацій некритично відтворюють дані, зібрані наприкінці ХІХ століття. В. Грибовський наголосив на тому, що останнього кошового насправді не утримували у земляній ямі, і умови ув’язнення відповідали його високому статусу: на утримання Калнишевського щороку виділялися кошти з його конфіскованого майна у сумі близько 360 рублів, тоді як річне утримання простого соловецького ченця коштувало 9 рублів.

У дискусії взяли участь відомі історики: Ганна Швидько, Ірина Ковальова, Сергій Світленко, Світлана Абросимова та ін. Виступаючими було відзначено, що презентована книга фактично не має слабких місць, відзначається високою кількістю нових документів, що вперше вводяться до наукового обігу, і якістю їх археографічної обробки. Проте дискусія вийшла за рамки обговорення книги. Присутніми було відзначено, що джерела, представлені у збірнику, дозволяють по-новому розглянути фундаментальні наукові проблеми, зокрема стосовно складного процесу включення українських земель до складу Російської імперії, причин ліквідації Січі, мотивів, якими керувалися Катерина ІІ та Григорій Потьомкін, облаштовуючи імперській устрій на Півдні України. В. Грибовський, зокрема, зауважив, що найголовніша суперечність між Січчю та імперією виникла через конкуренцію з приводу заселення степового простору. Калнишевський, сприяючи колонізації степів українським землеробським людом, надавав цій території виразного українського характеру, у той час як імперія уявляла її як нове продовження етнічних російських земель.

Як сама презентація, так і дискусія виявилися напрочуд плідними і цікавими. Тож хотілося б побажати збірці документів побільше уважних і допитливих читачів, оскільки вміщений у ній матеріал має величезний інформаційний потенціал, створює нові перспективи осмислення української історії.

Валентин СТАРОСТІН,
науковий співробітник Інституту суспільних досліджень