Україну, без сумніву, можна назвати однією із найбагатших країн Європи. І багатство її не в економічних статках (хоча зараз, в умовах світової фінансової кризи, економічним благополуччям не може похвалитися жодна європейська країна). Скарб нашої держави у тому, що вічне, — у природі, якою обдарував її Господь і яку із давніх-давен оспівують митці слова та пензля. І дар цей був щедрий, бо землі України — пишні й барвисті, вони не залишають байдужими, вражають своїм розмаїттям краєвидів.

Сьогоднішня оповідь буде приємною прогулянкою вздовж дивовижно прекрасних річок нашої країни. Ми відчуємо чарівність мальовничої природи, зазирнемо до історії, яка, безумовно, приховує низку таємниць, пов’язаних із тією чи іншою річкою.

Почнемо з того, що на території України течуть понад два десятка великих річок, які виконують важливу функцію водопостачання українських міст та населених пунктів. Назвемо тільки декілька найбільших, які знаходяться в басейнах Чорного й Азовського морів. Це такі ріки, як Дніпро, Прип’ять, Десна, Самара, Дністер, Південний Буг, Дунай, Ворскла, Дон, Сіверський Донець та іще багато маленьких річок, які також мають неабияке значення для унікального природного ареалу України.

Його називали Богом річок

Мова піде про один із наймальовничіших куточків нашої країни — басейн річки Південний Буг (стародавня назва - Гіпаніс). Наші пращури, які населяли узбережжя Південного Бугу, називали цю річку Богом річок. І той, хто хоч раз був у цій місцині, не може не погодитися із таким величним ім’ям. П’ята за величиною ріка України, Буг протікає центральними і південно-західними областями (Хмельницькою, Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською) у зоні лісостепу і степу. Починається на Подільській височині, де тече заболоченою далиною з низькими живописними берегами. Потім, у середині течії, долина звужується, а в окремих місцях має каньйони з порожистим руслом та відслоненням гранітів Українського кристалічного щита. Південний Буг взагалі має славу однієї із найпорожистих річок України. Уявіть собі: гранітні скелі узбережжя, мальовничі острівці, теплий клімат Побужжя, багатство флори і фауни, цікаві історико-архітектурні та археологічні пам’ятки... А найголовніше — це мінімальне втручання цивілізованого світу у навколишнє середовище Південного Бугу. Все це робить басейн річки казково прекрасною місцевістю, привабливою для тих, хто полюбляє активний відпочинок із річковими сплавами та кемпінгом на узбережжі. Гранітні ж скелі Південного Бугу є ще й прекрасним місцем для тренувань скелелазів. Назва річки, за відомостями вчених-істориків, походить від слова «бгати», тобто «згинати». Це й не дивно: з висоти пташиного польоту річка і справді виглядає вигнутою, кривою, покрученою.

Таємниці дідуся Дністра

Якщо ви хочете здійснити одну з найцікавіших подорожей у своєму житті, повірте: кращого місця за басейн річки Дністер на українській землі вам не знайти. Пригоди, які запропонує ця ріка, насправді будуть не менш привабливими та цікавими для мандрівника, ніж подорож до Карпат чи Криму. Дністер протікає територією України та Молдови. Неповторності маршрутам вздовж Дністра надають, безумовно, його мальовничі ландшафти: круті скелясті береги висотою подекуди до 200 м, неймовірно вражаючі своєю красою травертинові скелі, таємничі печери і гроти, бурхливі водоспади, казкові острівки, в деяких місцях дика, майже незаймана людиною природа. Справжнім скарбом Дністра є його мальовничий каньйон, теплий клімат якого вигідно вирізняє цю місцевість з-поміж інших територій Західної України. Це й не дивно, адже таємниця ховається в тому, що стіни каньйону затримують сонячні промені. Влітку тут майже не буває дощів, а навесні рослинність розквітає на місяць раніше, ніж у інших регіонах. Схили Дністра вкриті великою кількістю рідкісних рослин. Версій походження назви річки існує багато. Українська народна легенда розповідає таку історію. Колись на місці річки протікав невеликий струмок без назви, уздовж якого розташовувалося селище. Селяни відраховували дні календаря, позначаючи їх на піску на березі струмка (наприклад, скільки днів залишилося до початку літа і т.п.). Але одного разу маленький струмок розлився широкими водами і затопив береги. Коли ж вода спала, вийшли люди на берег, а від їхніх позначок на піску не залишилося й сліду. І тоді один селянин сказав: «Хто дні стер?». А інший відповів: «Хто-хто... Струмок дні стер!». З того часу почали селяни називати струмок «Той, що дні стер». Згодом на місці струмка з’явилася велика повноводна ріка, яка і отримала назву Дністер. Але це тільки легенда. Є ще й більш наукові версії походження назви річки. Найбільш вірогідна ґрунтується на твердженні, що в цій назві поєднуються два річкових терміни: скіфський «дон» — ріка та фракійський «істрос» — сильна водна течія, потік. А у працях давньогрецьких вчених від Геродота до Птоломея Дністер згадується під назвою «Тірас». Точнісінько так було названо і давньогрецьке місто Тира, яке знаходилося в гирлі Дністра.

Тетяна ЗЕМЛЯНА