Субота 27 червня відзначилась кількома знаковими для Полтави і України в цілому подіями — співпали у часі 300-річчя Полтавської битви та День Конституції України. Саме на честь дня народження Основного закону у Полтаві відбулася дискусія про економічні, політичні й культурні перспективи України за участю гостей з Європейського Союзу: колишнього омбудсмена Швеції Франка Ортона та директора Інституту держави і права НАН Угорщини Ванди Ламм. Нагадаємо, що омбудсмен — це особа, уповноважена парламентом здійснювати контроль за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади та посадовців. Цікаво, що цей термін має якраз шведське походження й уперше інститут омбудсмена виник саме у Швеції. З українського боку у круглому столі брали участь головний спеціаліст Інституту держави і права Академії наук України, заслужений юрист В’ячеслав Олещенко, кандидат історичних наук Олег Репан, який представляв Інститут суспільних досліджень з Дніпропетровська, а також науковці з Києва, Харкова й Полтави. Зустріч відбулася за ініціативи благодійного фонду відомого полтавського бізнесмена і мецената Івана Матієшина «Україна — Свята Родина».

Учасники дискусії обговорювали геополітичні, культурні та ресурсні переваги України на даному етапі, а також відносини України з сусідами. Іван Матієшин наголосив, що саме якнайповніше використання переваг України задля становлення її як міцної правової держави на світовій арені є однією з головних тем зустрічі.

Іван Семенович розповів про свій позитивний досвід у працевлаштуванні українських фахівців за кордоном: «Зараз я займаюся бурінням нафтових свердловин у Росії. На роботу туди відвожу українців з хорошим професійним стажем, тому що в Росії зараз не вистачає професіоналів у цій галузі. Завдяки такій системі роботи багато українців отримують легальну роботу за гідну оплату, і головне — у них немає в цьому випадку потреби виїжджати з України. На особистому прикладі я спробував показати, як можна легально працевлаштувати багатьох людей».

Оскільки захід відбувся в переддень Дня Конституції України, присутніх на зустрічі журналістів повідомили про майбутнє привезення до України славнозвісної Конституції Пилипа Орлика, котра зараз знаходиться у Швеції. Благодійний фонд «Україна — Свята Родина» власним коштом планує привезти пам’ятку на деякий час в Україну і продемонструвати її у різних регіонах нашої держави.

"Наступного року виповниться 300-річчя важливої української історичної пам’ятки. Це пам’ятка не археологічна, фольклорна чи релігійна. Це пам’ятка державницька — славнозвісна Конституція Пилипа Орлика, — сказав Іван Матієшин. — Оскільки наша країна ще зовсім молода як незалежна держава, ця пам’ятка на етапі нашого державного становлення має велике значення. Свого часу вона була однією з найкращих у Європі. Сьогодні ж ми повинні вдосконалити свою нинішню Конституцію".

Конституція Пилипа Орлика — це своєрідне нагадування для українців про те, що на нашій землі народжувалися великі політичні мислителі, як той же Пилип Орлик, Микола Міхновський, Михайло Грушевський. Тому нам до снаги вдосконалити свою чинну Конституцію настільки, щоб вона насправді відповідала європейським демократичним ідеалам і одночасно захищала інтереси кожного українця.

Головна ідея Конституції Пилипа Орлика — повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річці Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім окреслення території української держави, в цьому документі виписані права усіх верств населення України, передбачено незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, паралельно йому мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися суворо визначені окремі землі та кошти. Полковники та сотники мали обиратися демократично — вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків.

До речі, привезення Конституції до України — не єдина подібна ініціатива фонду «Україна — Свята Родина»: в середині липня на Полтавщині буде закінчено реставрацію древньої Горбанівської церкви Різдва Богородиці. Ця споруда — одна з важливих історичних і релігійних пам’яток не лише Полтавщини, але й всієї України, в чому учасники конференції могли переконатися під час відвідин будівельного майданчику церкви на околиці Полтави. Організатори розповіли, що двічі на рік — 13 липня і 12 жовтня — на Полтавщині вшановують пам’ять однієї з найвеличніших святинь — Горбанівської чудотворної ікони Божої Матері. Церковні історики явлення її датують першою чвертю XVIII століття; в ті часи місце, де чудотворний образ Богоматері з’явився людям, було оточене лісами, на одній з галявин стояла пасіка козака Горбаня. Коли він одного разу косив траву, коса раптом переломилася і козак, нахилившись, побачив ікону Богородиці.

Згодом на цьому місці виник хутір, потім і село, яке на честь власника нарекли Горбанівкою. У 1782 році тут поселилися козаки другої полкової сотні Волковняка та Милорадовича. За народний кошт та пожертвування полковника Волковняка побудували храм на честь і пам’ять Різдва Богородиці.

Від початку явлення чудотворний образ — у пошані в місцевих мешканців. У 1853 році полтавці вирішили звернутися до священного Синоду із клопотанням про дозвіл у літню пору проводити хресні ходи з чудотворним образом до Полтави.

Церква у Горбанях щезла з лиця землі у сумнозвісні 30-ті роки ХХ століття. Ікона збереглася, а от коштовності з ризи зникли безслідно. Зараз благодійний фонд «Україна — Свята Родина» завершує відбудову церкви. Її урочисте відкриття заплановане на 13 липня цього року.

А потім журналістів запросили на поле Полтавської битви. Там відбулося театралізоване дійство, влаштоване з нагоди 300-річчя баталії.

Микола ЧАБАН